Юрій Дулерайн
Нью-Йорк – У нью-йоркському Українському музеї нова виставка – про життя кримських татар, які повернулися на рідну землю після майже півстолітнього заслання в часи СРСР. Назва виставки – «В нас нема іншої хати: кримськотатарські репатріанти».
Там є фотографії, записи спогадів кримських татар, народні пісні, тобто це мультимедійний проект, як нині кажуть. Все це, включно з усною історією кримських татар, є результатом фольклорної етнографічної експедиції 2008 року.
До Криму їздила Марія Соневицька, викладач Колумбійського університету. Вона українського роду, племінниця Ігоря Соневицького, відомого в Америці композитора й піаніста.
Марія поїхала разом із подругою Елісон Картрайт, професійним фотографом. Із десятків тисяч фотографій, зроблених у Криму, на стендах Українського музею виставлено лише дещицю.
Директор музею Марія Шуст в розмові з Радіо Свобода зауважила: «Виставка, я думаю, дуже цікава. Вона дає поняття, як людина відчуває, що таке рідна хата, що вони генераціями там жили. І хоч їх виселили за наказом Сталіна, їх завжди тягнуло назад, звідки вони походили. Якщо подивитись на нашу українську еміграцію – дуже багато спільного. Людина тут в Америці живе генераціями, а все одно має зв’язок зі своїм корінням».
На відкритті виставки був посол України в ООН Юрій Сергеєв
Історична пам’ять як важлива частина народного життя
Сталінський режим виселив із Криму у 1944 році близько 200 тисяч татар, і їх у вагонах-«телятниках» повезли у заслання. До казахстанських степів доїхало не більше половини.
Нині у Криму, за підрахунками, 300 тисяч татар – це менше ніж 15 відсотків населення півострова. Свій дім для них є символом існування, вони й у вигнанні як сімейну реліквію зберігали ключі від домівок – як мрію про те, що раніше чи пізніше повернуться до Криму.
На виставці є фотографії будинків, споруджених або куплених татарами у 1990-і роки, коли почалося повернення, обійстя, пейзажі, портрети людей, фото родин.
Для народу, понад півстоліття позбавленого голосу, єдиним засобом збереження історичної пам’яті були усні розповіді, родинні спогади й пісні. На виставці можна побачити старі, радянського часу ще, дискові телефони, які в даному випадку служать звуковими гідами. Зі слухавки відвідувач може почути музичні записи й пояснення, що стосуються окремих фотографій, виставлених на стендах. Усього для експозиції відібрано 32 фотографії.
Виставка в Українському музеї триватиме до кінця вересня.